Самоосвіта

Презентація


Посилання на досвід



У сучаснiй школi питання про мотивацiю навчання можна назвати провiдним на всiх щаблях освiти у початковiй, середнiй та старшiй школi пiд час викладання окремих предметiв, тому що мотив є джерелом дiяльностi i виконує функцiю спонукання.

У науковiй лiтературi найчастiше зазначено:

           Мотивацiя- це сукупнiсть причин психологiчного характеру, що пояснюють поведiнку людини, спрямованiсть i активнiсть цiєї поведiнки.

            Визначають такi типи мотивацiї, пов’язанi iз результатами навчання:

          -мотивацiя, яку умовно можна назвати негативною, тобто спонукання школяра, зумовленi усвiдомленням певних незручностей, неприємностей, що можуть виникнути, якщо вiн не вчитиметься (осуд батькiв, вчителiв,однокласникiв та iн.). Така мотивацiя не сприяє успiшним результатам.

         -мотивацiя що має позитивний характер, але також пов’язана з мотивами,  закладеними поза навчальною дiяльнiстю. Ця мотивацiя має двi форми.

            У першому випадку така мотивацiя визначає вагомими для особистостi соцiальними спрямуваннями (почуття громадського обов’язку перед країною, перед близькими).

            Така настанова в навчаннi, за умови її стiйкостi, дає учневi сили для подолання певних труднощiв, це найцiннiша мотивацiя.

            Другу форму мотивацiї визначають вузькоособистiстi мотиви: схвалення оточуючих, шлях до особистого благополуччя та iнше.

            Крiм цього, можна виокремити мотивацiю самої дiяльностi (наприклад, мотивацiю, пов’язану безпосередньо iз метою навчання).

            Мотиви цiєї категорiї: задоволення допитливості, опанування певних знань, розширення свiтогляду. Мотивацiя може бути закладена в самому процесi навчальної дiяльностi (подолання перешкод, iнтелектуальна активнiсть, реалiзацiя своїх здiбностей та iн).

            Отже, мотивацiя є одним iз важливих чинникiв, який сприяє успiшному навчанню дитини. Формула «Я-вчитель, ти-учень,тому маєш слухатись, вчити матерiал…»- втратила свою актуальнiсть. Тим бiльше, що за останнi роки у дiтей дещо знизився iнтерес до навчання, тому перед вчителем стоїть нелегка задача - пiдвищити мотивацiю зi свого предмету. В першу чергу, слiд звернути увагу на особистiсть, з якою доведеться працювати. В.О. Сухомлинський писав: «Не забувайте, що грунт, на якому будується ваша педагогiчна майстернiсть - в самiй дитині, i в її ставленнi до знань i до вас, учителю. Це бажання вчитися, натхнення, готовність до труднощів, їх подолання. Дбайливо збагачуйте цей грунт, без цього немає школи.» (Сухомлинський В.О. Серце вiддаю дітям. –К.; 971 –с.153). I тут же робить висновок: « Усi нашi задуми, пошуки i побудови перетворюються на порох, якщо немає дитячого бажання вчитися» (там же – с.142).  

            Отже, роблю висновок, що формування підвищення мотивації буде можливим за таких умов, коли відбувається:

            1.Вплив на емоцiйну сферу учнів.

            2.Активнiсть i самостiйнiсть самих учнів.

            3.Розвиток пiд час дiяльностi.

   - публічна похвала викликає здебільшого позитивне ставлення людей. Якщо йдеться про осуд, то він має позитивний ефект, якщо висловлений наодинцi. Найнегативнiшу реакцiю викликає публічне іронізування.

   - глобальне оцінювання шкодить як позитивне, так i негативне. У разi глобального позитивного оцінювання («зразковий учень», «гарний клас») з’являються почуття непогрiшностi, що знижує самокритичність, вимогливiсть. За глобальної негативної оцінки окремої людини учень зневірюється у можливостях окремої людини або групи. За часткового позитивного оцінювання особистість або колектив пишаються своїми досягненнями, водночас усвiдомлюючи, що не все зроблене, тобто успiх у цьому випадку не дає пiдстав для самозаспокоювання. Важлива є негативна парціальна оцінка. Окрема особистість або група розумiє свої помилки в цiй конкретнiй справi, водночас розумiючи, що можна їх виправити;

   - пряме (iз поiменним згадуванням) i непрямi (без названня імен) оцінювання можливi.Пряме оцiнювання є доречним, коли воно позитивне. За умови невдачi доречного +непряма оцінка.

            Отже, щоб дитина почувалася впевнено i виявляла інтерес до навчання, вчителю треба докласти багато зусиль. А допоможе використання компiтентiсно- орiєнтовний пiдхiд, який дає змогу вчителю використовувати різноманітні методи, якi сприяють підвищенню мотивації на уроках мови i лiтератури. 
         За допомогою схеми, я хочу показати, якi методи й технологii особливо допомагають у моїй роботi:

Отже, 1-й метод, про який я хочу розказати, - проблемний.

   Проблемне навчання дуже ефективне. Розглянемо можливості проблемного навчання:

Як же працювати за допомогою проблемного методу? Наприклад, пiд час вивчення теми з української мови у 6-му класi на етапi підготовки до сприйняття нового матерiалу. Учнi отримують завдання проблемного характеру. На дошці записанi слова, спробувати з’ясувати їх походження (схема 1).

            Учнi зустрічають проблему, для розв’язання якої слiд ознайомитись iз правилами. Дiти отримують не готову інформацію, з’ясовують походження слів i успiшно заповнюють таблицю (схема 2). Така робота змушує учнів аналітично мислити, робити висновки, отримувати результат. Дiти долають успiшно перешкоду, це пiдвищує вiру у власні сили, мотивацiю.

           Також використовую проблемний метод i на уроках української лiтератури .В 5-му класi пiд час вивчення теми «Українськi народнi казки». Пiд час вивчення казки «Летючий корабель» перед дітьми ставлю проблемне завдання : « До якої групи казок можна вiднести даний твiр? Вiдповiдь обґрунтувати» Учням пропонується заповнити таблицю, щоб розв’язати проблему.

По мiрi того, як заповнюється таблиця, дiти приходять до самостiйного висновку, що ця казка є фантастичною. Таке завдання формує в учнiв елементарні навички пошукової дослiдницької дiяльностi, сприяє позитивному ставленню до предмета, викликає iнтерес.

         Проблемне питання на уроцi української лiтератури в 9-му класi . Пiд час вивчення твору Квiтки- Основ’яненка «Маруся», один з урокiв проводимо у формi « урок- пошук істини».

          Проблемне питання:Християнсько- релiгiйний свiтогляд Квiтки- Основ’яненка визначив iдєю повiстi: не треба на свiтi нi до чого надмiрно прикiпати душею: не то, щоб до якої речi, а то хоч би й до наймилiших людей: жiнки, дiточок, щирих приятелiв i других. Головним аргументом автора є теза, що життя швидкоплинне, тому нема на свiтi тривалого щастя.

1)    Отримавши питання, дiти розподiляються на декiлька груп за переконаннями:

1 група погоджується з автором

 2 група частково погоджується

            3 група категарично не роздiляє думки

2)    Кожна група працює над доведенням власної точки зору. Наводять приклади не тiльки iз твору, а i з власного життя. Найчастiше дiти роблять висновок, що справжня людина має вiдчувати справжнi почуття. Якщо жити ,постiйно обмежуючи себе в емоцiях, стосунках, то таке життя стане буденним i нецiкавим. Краще прожити коротке, але «справжнє» життя ,сповнене щастя i горя, радощiв й жалю.

3)    Пiд час такої роботи дiти вдаються до глибинного аналiзу тексту, вчаться вiдстоювати власну точку зору, а також- критично мислити, що є дуже цiнною якiстю у розвитку особистостi.                                                                    

Також , щоб пiдвищити мотивацiю, я намагаюся створити ситуацiю успiху.

            Ситуацiя успiху- сполучення умов, що забеспечують успiх, а сам успiх- результат такої ситуацiї.

          Пiдвищується самооцiнка                               зростає iнтерес до предмету.                           Ось деякi шляхи органiзацiї створення ситуацiї успiху.

5 клас.    Українська лiтература. Тема «Українськi народнi казки».

            Наприклад, учням було домашнє завдання скласти власну казку. Урок починаємо iз презентацiї найбiльш вдалих робiт.

9 клас.   Українська лiтература. Тема «Українське весілля».

            Учнi отримують завдання заздалегiдь: пiдготувати iнсценiзацiю українського весiлля.

             1 група- заручини

             2 група- оглядини

             3 група- сватання

             4 група- дiвич-вечiр тощо

             Пiд час підготовки таких завдань, учні виявляють інтерес, творчі здiбностi, у них пiдвищується самооцiнка, а як результ – пiдвищується мотивацiйна діяльність на уроках.

             В.О. Сухомлинський писав «Успiх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил, що народжує енергію для подолання труднощів, бажання вчитися.

             Отже, необхiдно пiдкрiплювати ситуацію успiху у дітей. Це можна зробити, сказавши : «Я пишаюся тим, як ти працював, це значно краще; гарна робота; ти близький до успiху, дуже приємно вчити таких розумних людей», тепер ти вiдчуваєш свої можливості.

             Ще один приклад створення ситуації успiху

6 клас.   Українська мова. Тема «Фразеологiя».

На етапі «Закрiплення нових знань» діти отримують завдання ввести в речення фразеологізми, користуючись довiдкою про їх походження

Учнi уважно ознайомлюються iз історією походження фразеологізмів, а потiм iз легкiстю вводять їх у речення, така робота розвиває їх творчi здiбностi, розширює свiтогляд, дає можливiсть повiрити у власнi сили.

             Також підвищенню мотивації сприяють творчі завдання.

       Наприклад, на уроцi української мови, 6-й клас, пiд час вивчення теми «Лексика, Фразеологiя», пропоную учням скласти:          Сенкан.

       Сенкан- фразеологічне походження, означає «п’ять рядків».Iснують певнi правила його написання:

1)    Перший рядок складається з написання 1-го слова - іменника

2)    Опис. Складається з 2-ох слів – прикметників

3)    Визначає характернi дії. Складається з 3-ох слів – дiєслiв

4)    Формується фраза з 4-ох слів – ставлення автора

5)    Одне слово синонім до теми

1-й варiант                                  

1.     Лексика

2.     Багата, красива

3.     Розширюється, запозичує,збагачується

4.     Треба поповнювати свiй запас

5.     Мова

2-й варiант

1.     Фразеологiя

2.     Образна, влучна

3.     Оцiнює, виховує,повчає

4.     Робить мовлення більш влучним

5.     Мовлення                                                                                                

             Складання тестових завдань.

       Тести учні можуть складати до прочитаних творів, до біографії письменників тощо. Ця робота змушує не формально, а вдумливо читати інформацію, вчить вибирати головне, сприяє кращому розумінню матерiалу.

Якщо говорити про роботу в 5-6 класах на уроках лiтератури, то дуже подобаються такi завдання:

1.     Випуск газети.

У 5-му класi пiд час вивчення твору В.Симоненка «Цар Плаксiй i Ласкотон» група учнів отримує завдання випустити газети.

       Вимоги:

1.     Придумати назву газети;

2.     Скласти біографію головних героїв;

3.     Проiлюструвати випуск;

4.     Написати уявнi iнтерв’ю iз улюбленим героєм;

5.     Скласти вiдгук про твiр;

Отже ,діти вiдчувають себе журналiстами- початкiвцями, старанно виконують завдання.

2.     Iнсценiзацiя уривкiв творів.

3.     Творчi роботи на основi неповного тексту.

Українська лiтература 5-й клас, Роздiл «Мiфи i легенди українців», тема  «Чому в морi перли i мушлі?»

       Початок твору дітям розповiдаю я, а далi вони самостійно придумують кiнцiвку. Результати бувають неочiкуваними. Дiти iз цікавістю слухають рiзнi варiанти. Потiм ми заслуховуємо варiанти, якi сподобалися найбiльше, обираємо найцiкавiший, зiставляємо з оригіналом. Пiд час такої роботи учні активно працюють ,розвивають мислення, мовлення. Пiвищується інтерес до вивчення предмету.

       4. Учнi iз задоволенням малюють iлюстрацiї, складають загадки, кросворди до прочитаних творів.

       5. Проведення конкурсiв.

            1) Конкурс на кращого оповідача;

            2) Конкурс авторських віршів;

Учням пропонується тематика, а вони випробують власні сили у складаннi віршів.

6.     Презентацiї:

         Наприклад, пiд час вивчення твору М.В.Гоголя «Нiч проти Iвана Купала» у 9-му класi діти можуть створювати презентації.

           1 група- Цiкавi сторiнки життя М.В. Гоголя

           2 група- Українськi звичаї i обряди

           3 група- Одяг i зовнішність українців

           4 група- Мiфологiчнi образи у творчості М.В.Гоголя

Переглядаємо презентації, якi допомагають більш точно уявити тогочасне українське життя,  що сприяє глибинному розумінню текста.      Висновок:

Активiзують, розвивають творчі здібності ,значно підвищують iнтерес до навчання.

           Наступний метод, який допомагає, на мiй погляд, мотивувати учнів- метод самостiйної роботи.

           Цей метод можна використовувати на рiзних етапах уроку. Наприклад, у п’ятому класi тема «Складання казок».

Д/З

1.     Заздалегiдь учні отримують завдання самостійно знайти i виписати прислiв’я i приказки на задану тему, якi використають пiд час складання казки.

2.    

Пiд час роботи з новим матеріалом учні самостійно заповнюють план – характеристику героїв. Наприклад:

            Першого персонажа можна схарактеризувати разом, а далi пропонуємо зробити це самостійно. Пiд час такої роботи в учнів розвивається логічне мислення, мовлення, успiшно закінчують роботу, вiрять у власні сили.

            Пiд час засвоєння нових знань, дiти можуть не тiльки отримувати готову iнформацiю, а й брати безпосередньо активну участь у цьому.

            Враховуючи iндивiдуальнi можливості, учнів можна розподiлити на декілька груп, i кожна з них має отримати власне завдання.

            9 клас.Українська лiтература. Тема «Українськi народнi пiснi».

          

            1- варiант – визначити особливості пісень, тематику, види;

            2- варiант – загальна характеристика;

           

            3- варiант – заспiвати улюблену українську народну пiсню.

              Учні ведуть пошукову діяльність, отримують задоволення, від отриманого результату, а тому й підвищується інтерес.

            6 клас.Українська мова. Тема «Загальна характеристика частин мов».

            Дiти розподiляються на групи, кожен отримує завдання скласти характеристику  певнoi   частини  мови. Далi обмiнюються отриманою інформацією, виконують вправи на закрiплення.

            Слiд зазначити, що погляди педагогів шодо визначення самостiйної роботи розiйшлися. Так, за розумінням В.П. Йосипова «Самостiйна робота, яка включається без участi вчителя, але за його завданням у спеціально вiдведений час, при цьому учні свідомо прагнуть досягти поставленої мети». (1.1. с. 15)

            О.А.Нiльсон «Самостiйна робота учнів – це вид навчальної дiяльностi, при якому учні пiд керівництвом вчителя виконують iндивiдуальнi, групові та фронтальнi завдання застосовуючи при цьому розумовi та фізичні сили (23).

            Отже, аналiз педагогічних праць визначення «самостiйна робота» показав ,що частіше всього методисти виділяють так її особливостi:

-         нагляднiсть завдання вчителя;

-         керiвництво вчителя;

-         самостiйнiсть учнів;

-         виконання завдання учнями без особистої участi вчителя;

-         активність учнів.

Самостiйна робота ефективна на етапi повторення i закрiплення знань.

             Самостiйна робота може бути у виглядi заповнення карток з різнорівневими завданнями, письмові перевірні cамостiйнi роботи, узагальнювальнi самостiйнi роботи. Такi види самостiйних робіт можна використовувати i на уроках української мови i на уроках лiтератури.

             Важко переоцiнити значення самостiйної роботи. Вона, безперечно ,пiдвищує активність дітей на уроках філології, розвиває аналітичне мислення.

              Наступний метод, на якому я хочу зупинитись- ділова гра.

              Iгри – один iз найефективнiших методiв навчання мови, який забезпечує не лише розвиток мовлення, формування й вдосконалення умінь ,навичок, комунікації українською мовою в різноманітних ситуаціях, але й пiдвищенню зацiкавленостi учнів у вивченнi української мови.

                          Розглянемо деякi види ігор

    1.Iнтерактивна гра «Мiкрофон». Ця гра доречна як на уроках мови, так i на

уроках української лiтератури.

               Якщо гру «Уявний мікрофон» використовувати на початку уроку, то можна поставити питання після оголошення теми й мети. Вчитель запитує: «Скажiть, чого ви очiкуєте від уроку, зважаючи на його тему?, « Яких результатів бажаєте досягти ?»

               Вiдповiдi мають бути лаконічними, швидкими, відповіді не обговорюються, не оцiнюються.

               Також цю гру  можна проводити наприкiнцi уроку, пiд час пiдведення підсумків.Наприклад ,пiд час вивчення української лiтератури у 9-му класi тема «Байки i притчi та фiлософськi погляди Г. Сковороди» можна поставити питання: «Над чим змусили замислитись притчi Сковороди?», «Чи є актуальними дії або філософські погляди Сковороди у наш час?»

    2.Наступна гра «Знайди пару». Цю гру можна використовувати наприкiнцi уроку, щоб закрiпити вивчену тему. Наприклад пiд час вивчення фразеологізмів на уроках української мови у 6-х класах:

                                                   Накивати п’ятами                           Ошукувати

                                                 Дерти носа                                     Схожi

                                                 Як дві краплi води                          Хизуватися

                                                 Морочити голову                            Взяти до уваги

                                                 На вус намотати                            Втекти

    3.Наступна інтерактивна гра»Доповни речення»

Наприклад, урок мови 6-й клас, тема «Iменник як частина мови»

             Iменник - …. частина мови що називає…. i вiдповiдає, на питання….?....? Приклад (……).

              Iменник – назви ….. вiдповiдають на питання хто?

              Iменник – назви ….. вiдповiдають на питання що?

              Iменники можуть позначати …..i ….. назви ….. назви стосуються багатьох однакових предметiв: …., …., …. Назви стосуються окремих предметiв, щоб вiдрiзняти їх від iнших подібних: …., ….,…..

    4.На уроках української лiтератури можна використати гру «Вгадай літературного героя». Наприклад, 5-й клас пiд час узагальнення з роздiлу «Українськi народнi казки» застосовуємо гру «Вгадай літературного героя за цитатою».

     « Що ти такий старий, думаєш з ним, що він зросту дiйшов, а така недотепа – нічого не робить не вміє?» (мати «Ох»).

     «Ну що, дядьку: ти казав, що кривдою краще жити, нiж правдою. Отже, ні!» (небiж) «Правда i Кривда»

      «Несiть до пана, нехай він мені iз цього дерева зробить менi гребiнку I днище ,щоб було на чому прясти цей льон?» (дiвчина) «Мудра дiвчина».

     5.Ще один різновид ігор – «Ток – Шоу».

               Мета такої форми роботи – отримати навички публічного виступу та дискутування. Як наслідок – діти стають більш впевненими в собі, підвищується інтерес до навчання. Вчитель є ведучим «Ток – Шоу» .Робота організовується таким чином:

    1.Оголошується тема дискусії. Наприклад, з української лiтератури у 9-му класi «Маруся». А тема дискусії « Чи варто помирати заради кохання?»

                Потiм пропонується висловитися iз запропонованої теми запрошених гостей (1-ша група учнів). Вони мають аргументувати свої точки зору, наводячи приклади з твору, а також iз життя, лiтератури, кiно, тощо.

    2.Слово надається глядачам, якi можуть виступити зi своєю думкою або ставити запитання «гостям» не більше 1-єї хвилини.

    3. «Запрошенi гостi» мають вiдповiдати якомога коротше i конкретніше.

    4.Ведучий також має право ставити свої запитання або переривати виступаючого через ліміт часу.

    5.Ця форма допоможе дітям начати брати участь у загальних дискусіях, висловлювати та захищати власну позицію, а в майбутньому – бути свiдомими громадянами українського суспільства.

               Також у своїй роботi, щоб підвищити цікавість дітей до вивчення мови i лiтератури, я використовую iнтерактивнi методи навчання.

      Iнтерактивні методи навчання орієнтовані на створення учнями власних освiтнiх продуктiв. Пiзнання при цьому можливе, але воно вiдбувається саме пiд час та за рахунок творчої дiяльностi учня. Головним результатом є отримання нового продукту.

Отже, розглянемо перший метод – «Своя опора».

                Учень пiд час розповіді вчителя самостійно складає власний опорний конспект. Але, щоб визначити питання, якi мають бути висвітлені , учень може отримати пам’ятку. Наприклад, пiд час вивчення біографії Г.Сковороди у 9-му класi учні мають звернути увагу на такi питання:

1.     Дитинство;

2.     Роки навчання;

3.     Музичнi здібності;

4.     Ставлення до кар’єри;

5.     Перший пiдручник Сковороди;

6.     Сковорода – викладач;

7.     Мандрiвне життя;

8.     Творча праця;

9.     Збiрка «Сад божественних пісень»;

10.  Остання мандрівка.

                Звичайно, кожен по -своєму складає конспект, але важливо, що діти занотують головне.

Наступний прийом – «Прийом зворотнього зв’язку».

                В чому суть цього прийому.На початку уроку кожен учень отрмує картку, яка символізує певний настрiй.

                Отже ,цей прийом дає змогу вчителю скерувати свою роботу. А учням – висловлювать почуття, не бути пасивними.

Далi прийом «займи позицію».

Пiд час вивчення літературного твору «Iван Вишенський» у 8-му класi вчитель ставить запитання: «Чи варто вiдмовлятися від свiту заради вiри ?» На дошці записано  з рiзних боків «так» i «ні». Кожен учень обирає власну позицію стає  з вiдповiдного боку дошки. Якщо аргументи опонентів переконали в іншому, можна змiнити позицію, але свiй вибiр аргументувати. Цей метод використовую на уроках мови. Наприклад,  у 6-му класi пiд час вивчення роздiлу «Словотвір». Кожен отримує слово, в якому має визначити – словостворення, або словозмiна. 

Кожен зi своїм варiантом пiдходить до вiдповiдного краю дошки, займає позицію, аргументує вибiр.  

                 Також на уроках мови доцiльно  використати метод «Дiалог».

Суть полягає в тому, що діти займаються спільним груповим пошуком узгодженого рішення.

         Це знаходить своє вiдображення в кінцевому текстi? Наприклад, у 6-му класi вивчаємо тему «Групи слів за їхнiм походженням. Власне українські та запозиченi». Дiлимо  дітей на групи, кожна отримує питання, на якi слiд дати відповіді.

  1-ша група – з’ясувати, якi бувають групи слів за походженням.

  2 –група – ознаки старослов’янізмів.

Пiсля обговорення робимо загальний висновок.

 Наступний метод«Ажурна пилка».      

                  Пiд час роботи над текстом твору Г.Сковороди «Всякому мiсту звичай i права» (9-й клас українська лiтература), діти розподiляються на «домашні групи». Кожна iз « домашніх груп» отримує власне завдання:

    1-ша група – якi соціальні явища викликали осуд Г.Сковороди?

    2-га група – історія створення поезії. До якої збірки увiйшла?

    3-тя група – прочитати твiр Франсуа Вiйона «Балада прикмет», з’ясувати, що спільного мiж цими двома творами.

Бажано, щоб у кожнiй групi було обрано головного, тайм-кiпера (того, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, або переконатися, що кожен розуміє змiст матерiалу .

    «Експертнi групи»

                   Учасник домашньої 1-ої групи переходить в іншу i стає теж експертом з того питання, над яким працювала вона. Далi отримує інформацію від представників інших груп.

    За вiдведений час дiляться інформацією, отримують нову.

    На наступному етапi дитина знову повертається в свою «домашню групу», щоб подiлитися отриманою інформацію. Головне, щоб кожний за визначений вчителем час якісно i в повному обсязі мiг донести інформацію до членів інших груп та сприйняти нову інформацію від представників інших груп. Коли повертаються « додому», мають подiлитися інформацією з членами своєї «домашньої» групи про нову інформацію, яку отримали від представників інших груп.

                   Учасники виробляють спільні висновки та рішення.Таким чином, за допомогою «Ажурної пилки» за короткий проміжок часу можна отримати велику кiлькiсть інформації.Дiти можуть визначати, чому автор вирiшив написати твiр, яка історія його створення, роблять глибинний аналiз тексту,Встановлюють зв’язок iз лiтературою інших країн свiту, що сприяє розвитку аналітичного мислення, розширенню свiтогляду. «Ажурна пилка» змушує активно вивчати твiр, а також пiдвищувати інтерес, мотивувати до вивчення лiтератури, отримувати велику кiлькiсть інформації за короткий проміжок часу.

                   Технологія , на яку хотіла б звернути особливу увагу – «Критичне мислення».

      «Критичне мислення» означає мислення на найвищому рiвнi. З точки зору психології (Л.Терлецька), критичне мислення – це таке мислення, яке має наступнi характеристики:

-         глибина – вміння проникати в суть;

-         послідовність – уміння дотримуватись логічних правил, не суперечити собі;

-         самостiйнiсть – уміння ставити питання, знаходити нові пiдходи для їх з’ясування;

-         гнучкість – уміння, спосіб роз’язання проблеми – знаходити нові шляхи, бути вiльним вiд шаблону;

-         швидкість – уміння швидко впоратися з пізнавальними завданнями;

-         стратегiчнiсть – послідовне висування гіпотез, визначення ознак пiд час роз’вязання задач.

       Критичне мислення змушує дітей думати самостійно, а щоб висловлювати власні думки, потрiбнi грунтовнi знання з того чи iншого питання, виникає необхідність здобуття знань, а отже, підвищується інтерес до навчання.

          Фахiвцi з критичного мислення будують урок за трьома фазами:

-         актуалізація;

-         побува знань;

-         консолідація.

                  На стадiї актуалізації учні пригадують ,що вони знають з теми, перевіряють i встановлюють рівень власного знання, вчитель встановлює мету навчання, сприяє формуванню в учнів само спрямованості на вивчення нової теми.

         На цiй стадiї використовуються такi стратегії:

1.     «Асоцiативний кущ»

2.     «Структурований вигляд»

3.     «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися»

4.     «Дошка запитань»

       Отже, розглянемо, як можна працювати за допомогою деяких стратегій.

Пiд час вивчення у 5 класах з української лiтератури теми «Лiтературнi казки», можна використати стратегiю «Асоцiативний кущ». Вчитель говорить слово «КАЗКА», а діти кажуть асоціації, якi викликає це слово.Така робота дозволяє створити ситуацію емоційного комфорту для учнів на початку уроку, налаштовує дітей на творчiсть. Учнi вiльно міркують над темою, активiзується діяльність, виникає інтерес.

    Як же працюємо?

    За допомогою методу «Мозковий штурм» записуємо усi слова, що спадають дітям на думку, не оцінюю, не перефразовую, потім встановлюємо зв’язки мiж словами. Продовжуємо роботу, доки не вичерпаються ідеї.

     Наступна стратегія «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дiзнаємся».

              В основу цієї стратегії покладено таблицю, що заповнюється на дошці або на великому аркушi паперу вчителем разом з учнями. Така стратегія дає можливість пригадати те, що вони вже знають, вчитися формувати запитання, навчитися працювати активно i більш зацікавлено.

         Отже, спочатку я оголошую тему, а потім прошу учнів, щоб вони записали те, що їм вже відомо з неї.

         Наприклад, тема у 6-му класi з української мови «Групи слів за вживанням. Загальновживанi та стилістично забарвлені слова.»

Заповнюємо поступово таблицю:

Що ми знаємо?	Чого хочемо дізнатися?	Чого дізналися?
1.Що таке лексика 2.Якi слова запозиченi, якi власне українські 3Активна i пасивна лексика: А.-вживаємо щоденно;П.-маловживанi слова; 1)архаїзми: перст, десниця. 2)історизми: крiпак, волость. 3)неологізми.	1.На якi групи подiляються 2.Що таке: -загальновживанi -стилiстично-забарвленi слова 3.Що таке: -книжна лесика -розмовна лексика 4.На якi групи поділяється книжна лексика.	Поетапно заповнюється третя колонка

            Можна попросити учнів у парах обговорити i заповнити першу колонку , записуючи, що вони знають з цієї теми.

            Можна заповнити таблицю разом, накресливши її на дошці.Записати питання у другий стовпчик.

            Подальша робота може бути різноманітна: читання пiдручника, слухання доповіді, дослiдження тощо, але важливо, щоб учні в усіх формах навчання шукати відповіді на свої запитання.

   - Обговорюємо результати. Записуємо стовпчик «що ми дізналися?»

   - Потiм вони відмічають тi нові думки, яких вони не очiкували i на якi не поставили запитання. Все це записується у третiй стовпчик.

    -Пiсля цього можна попросити сформулювати запитання до цих думок i дописати їх у другий стовпчик.

    Наступнi стратегії я використовую пiд час стадiї побудови знань.

    Мене зацiкавили наступнi стратегії саме тому, що вони дають змогу працювати з лiтературними, художніми текстами.

    Перша стратегія «Спрямоване читання».

    Передбачає самостiйне читання «про себе», постановку запитань, обговорення змiсту.

   - Дає можливість вчителю:

    Спрямувати читання учнів з допомогою запитань, заохотити учнів щодо формування своїх точок зору.

    Сприяти проведенню дискусії

    Учням:

   - розумiти текст;

   - виділяти з нього ключовi поняття;

   - аргументувати свої висновки;

   - вiдповiдати на питання високого рівня.

                              Наступна стратегія «Запитання до автора».

    Передбачає організацію процесу читання як розмову з автором.

    Дає можливість:

    Вчителю:

   - спонукати учнів до активної пізнавальної дiяльностi в процесі читання;                                                                                  

   - ставити запитання, якi спонукають учнів думати й акцентувати увагу учнів не на значеннi, а не на простому пошуку інформації.

     Учням:

    -у процесi читання ставити запитання автору;

   - налагодити з ним зв’язок;

   - зрозумiти, як цей текст був написаний;

   - бути активним у процесi читання;

    -більш глибоко розумiти текст.

    Щоб організувати діяльність, треба:

                  Вчителю, перед тим як давати текст учням, прочитати його i видiлити ідеї , якi можуть бути складними для розуміння.

    -сплачувати зупинки на цих місцях;

    -сформулювати свої запитання, якщо учні не можуть цього зробити,

                  Далi стратегія працює як «Спрямоване читання», але учні мають ставити власні запитання до автора. Слiд зазначити, що дана стратегія ефективно працює пiд час вивчення філософських творів.

    Наприклад, у 9-му класi ми аналізуємо фiлософсько - сатиричний вірш

    «Всякому мiсту звичай i права».

Iнодi важко зрозумiти iдею, не поставивши питань до деяких рядкiв твору.

    Наприклад, якi потворнi  явища тогочасного суспільства викриває у рядках:

                        Панськi Петро для чинів тре кутки,

                        Федiр купець обдурити прудкий.

                        Той зводить дім свiй на модний манiр,

                        Iнший гендлює, візьми перевiр.

    Учнi роблять висновок, що Сковорода викрив «Узвичаєння» панства, чиновництва, купецтва, шахраїв, злочинців.

    Наступне питання до автора про його моральнi ідеали:

                         В мене ж турботи тільки однi,

                         Щоб з ясним розумом вмерти мені.

    Який пiдтекст закладено у рядках:

                         Ладить юриста на смак свiй права,

                         З диспутів учню болить голова.

    Роблю висновок, що автор висмiює панський побут з п’яними оргiями в шинках i маєтках, розпусту та сваволю «господарiв життя, продажнiсть судочинства, відірваність від життя школи, науки.

                  Коли пiдводимо пiдсумки, дітям стає зрозумiло, що автор змалював не символи i маски. Перед нами цiлiсна, яскрава картина дійсності, узагальнена автором.

                  I остання стратегія, про яку хочу розказати «Щоденник подвiйних записів».

   - Стратегiя передбачає уважне читання тексту з нотатками.

   - Стратегiя дає можливість:

    вчителю:

    формувати у себе толерантне ставлення та повагу до думок та життєвого досвiду учнів;

   - організувати дискусiю у формi розмови;

    учням:

    мiркувати над текстом;

    дискутувати;

    викладати власні думки на паперi;

    ставити запитання пiд час читання;

    пов’язувати власний життєвий досвід зi шкільним матеріалом.

                  Як організовуємо діяльність?

    Даємо інструкцію провести вертикальну лінію на аркушi паперу

 

Даю час учням на читання i занотовування.

    Пропоную подiлитися своїми коментарями.

Задля підтримки дискусії можу поставити наступнi запитання:

    -Чому саме ця цитата зацiкавила?

    -Якi думки вона викликала?

Цю стратегію можна використовувати i на стадiї рефлексiї.

                   Можна зробити висновок ,  що всі зазначені методи і технологіі  сприяють

 тому, що учні вiдкрито обговорюють одне з одним iдеї, а також їх аргументування, iснує атмосфера вiдкритостi, дослiдження i пошуку. Дiти використовують  питання високого рівня, аналізують проблеми i приймають рішення, працюють самостійно та оцінюють себе. За таких умов діти почуваються захищеними в емоційному вiдношеннi й тому не бояться пробувати нові задачi . Отже, навiть невдалi  спроби можуть привести до успiху, підвищення iнтересу до предмету.